Як стати шанованими й успішними батьками
Порада 1: визнавайте безумовно
Подобається нам це чи ні, але ми живемо в суспільстві з безліччю умовностей. Іноді наші діти відчувають, що, для того щоб їх любили, вони повинні вести себе певним чином. Вони насилу відокремлюють те, ким вони є, від того, що вони роблять, і, на жаль, ми самі робимо свій внесок у таку заплутаність. Наприклад, коли хвалимо малюків за блискучу гру в команді, за те, що в них добре виходить грати на музичному інструменті або за перемогу в конкурсі. І хоча немає нічого поганого у визнанні досягнень свого сина чи доньки, таке твердження неодмінно повинно врівноважуватись визнанням безумовної цінності дитини як такої.
Для цього треба просто сказати своєму юному створінню: «Ти знаєш, я тут міркувала... Знаю, час від часу у нас виникають розбіжності, але, незважаючи на все це, ти найкраще, що коли-небудь приходило в моє життя. Тобі не треба нічого казати. Я просто хочу, щоб ти знав про це».
Секрет правильної підготовки й подачі такого твердження полягає в тому, щоб відразу ж поставити певне питання, що не стосується сказаного (наприклад, «Скажи, може, ти випадково знаєш, де лежать ножиці?»); потім покинути приміщення або ж зробити ситуацію настільки комфортною, щоб дитина могла обдумати ваші слова й не відповідати на них.
Випадкові замітки, залишені на дзеркалі у ванній кімнаті, – це ще один спосіб підтвердити малюку (без його присутності) його величезну значущість для вас і посилити його зворотні почуття. Продовжуйте підтверджувати це маленькими, майже «випадковими» способами. І незабаром ви побачите дивовижні перетворення.
Порада 2: розширюйте можливості вибору вашої дитини
Щоразу, як тільки це буде можливо, дозволяйте дитині вдосконалювати навички прийняття рішень, пропонуючи їй певний вибір. Це особливо корисно для підлітка, який відчуває труднощі при виконанні поставлених завдань, оскільки дитина більш схильна починати й завершувати те, що вибрала. Наприклад, дайте йому п'ять карток, на кожній з яких написано певне завдання. Скажіть, що якщо він або вона почне виконувати завдань протягом десяти хвилин (укажіть на годинник), то треба буде виконати тільки три з них, дві картки по закінченню можна повернути вам назад. Такий підхід не тільки усуває ряд дрібних проблем, а й зазвичай сприймається дитиною як справедливий і розумний жест свого батька.
Порада 3: іноді давайте можливість дитині реалізувати власну ініціативу
Якщо у вас у родині є молода особа, яка іноді критикує те, що ви робите, дозвольте їй самій запланувати наступний сімейний пікнік або якийсь домашній захід. Дайте їй кілька рекомендацій і бюджет, а потім нехай вона самостійно реалізує свою спробу. Не обов'язково це послужить гарантією, що все пройде відмінно, але зате це дозволить усунути більшу частину скарг. Обов'язково оцініть докладені зусилля вашої дитини.
У сім'ї добре б створити «комунікаційний центр» – дошку з нотатками типу «щоби пам'ятати» (наприклад, біля холодильника). На ній необхідно відзначати щось важливе – зустрічі, заходи, пам’ятні дати. Усі члени сім'ї повинні читати їх і бути відповідальними за щоденне оновлення. У такому разі «Я не знав» уже не буде виправданням. Нехай ваш юний член сім'ї візьме на себе відповідальність за розміщення повідомлень, наприклад, на майбутньому тижні. До того ж така стратегія гарантує, що юнак, який відповідає за повідомлення на дошці, не «забуде» про те, що там записано. Знову ж таки, визнайте його зусилля.
Порада 4: зробіть виконання завдань (обов'язків) задоволенням
Не існує такого правила, яке би проголошувало, що виконання домашніх обов’язків і різних завдань повинно бути обов'язково неприємним і нескінченним. Однак факти свідчать, що більша частина сімейних конфліктів відбувається саме через домашні обов'язки (включаючи виконання домашнього завдання).
Якщо у ваших дітей є передбачений (вами) час для домашніх турбот, спробуйте, наприклад, заснувати премію під назвою «Попався!». Для цього використовуйте таймер, який буде вказувати потрібний час, щоби приступити до домашніх обов'язків. Розкажіть дитині, що кожного разу, коли таймер буде спрацьовувати, вони мають можливість отримати премію (наприклад, у вигляді надбавки до кишенькових грошей або дозвіл на більш пізній час відходу до сну) за умови, що в цей момент їх «спіймають» за виконанням цієї обов’язкової роботи. Крім того, що такий підхід зробить її виконання найбільш імовірним, процес буде веселим і захоплюючим.
Ще один цікавий спосіб підходу до вирішення завдань називається «Зроби та склади». Щоразу, коли ваші діти закінчують виконання домашнього завдання або повсякденної домашньої роботи, давайте їм маленьку смужку паперу (на білій стороні напишіть «зроблено» або «схвалено», а на іншій стороні буде фрагмент малюнка). Папірчик дитина далі поміщає (просовує) в банку із прорізом у кришці. Наприкінці тижня в разі складання максимально повного малюнка і вгадування зображення дитина отримує приз (додатковою мотивацією послужить розміщення цієї бажаної нагороди на видному місці). Молодь швидко здогадається, що чим більше папірців в їхній банці, тим вище шанси на перемогу. Чим більше папірців, тим більше виконаних завдань і тим менше проблем.
Порада 5: розслабтесь
Якщо ми не проявимо обережності, то статус батька настільки переможе, що ми будемо нехтувати можливістю насолодитись ним. Не втрачайте почуття гумору, воно стане вам у пригоді. Спонтанність – це велике джерело задоволення, і коли все зроблено сумлінно, вона майже завжди покращує стосунки. Поєдинки з використанням їжі й дуелі на водних пістолетах, звісно, не дуже сприяють чистоті, зате вони приносять безліч веселощів. Ніякої особливої шкоди від цього не передбачається та й не буде, а після всього ви зможете дружно включитись у прибирання.
Нехай ваші діти знають, що батьки не досконалі. Заохочуйте їх повідомляти вам про ті випадки, коли ви кажете або робите те, що їх турбує чи зачіпає їхні почуття. Якщо ви були неправі, вибачтесь. Усі роблять помилки, але відповідальність і спроби виправити все найкращим чином завжди викликають особливу повагу.
Що дійсно здатне справити враження на ваших дітей? Це те, що ви дозволите їм самостійно оцінити самих себе. Коли дається можливість оцінити себе, діти зазвичай виявляються більш жорсткими, ніж дорослі. Один учитель, який використав цей прийом, зміг ліквідувати всі скарги й обурення у своєму класі. Він давав своїм учням завдання й паралельно з ним просту анкетку, до якої була прикріплена наклейка.
Дитина, яка заповнювала цю анкету (відмічаючи або не відмічаючи пункти «не вставав з місця», «працював мовчки», «був охайним», «виконав завдання»), могла вкласти її в завдання, зберігши наклейку для себе. Учитель стверджував, що такий прийом діяв дуже добре. Його не важко адаптувати в домашній обстановці. Наприклад, заздалегідь оплатіть дитині виконання нею додаткової домашньої роботи й дозвольте їй самій визначити, захоче вона залишити собі ці гроші чи ні. Якщо цей підхід не працює, не повторюйте його, але спробувати варто.
Порада 6: вдавайтесь до нестандартних рішень
Іноді потрібні кардинальні заходи. Подумайте про це. Якщо у вас є дитина, яка навмисне зволікає й тягне час, проста та провокаційна заява може послужити пусковим механізмом, щоб запустити вже, нарешті, хоч якийсь рух. Наприклад: «Денис, я тут подумала... а раптом ти знову збираєшся забути винести відро для сміття, як минулого тижня і позаминулого. На цей раз я маю намір уважно дивитись і спостерігати, винесеш ти сміття цього ранку чи ні. Якщо це не відбудеться, нам доведеться поговорити про це сьогодні ввечері. Який час для тебе буде зручним, щоб зустрітися зі мною для серйозної бесіди?». Отже, якщо дитина захоче уникнути неприємної розмови, усе, що їй треба зробити, це просто встати й винести сміття.
Порада 7: визнайте покращення
Діти іноді відчувають, що скільки б вони не робили корисного, усе одно ніхто цього не помічає. Так зауважте! Визнайте докладені дитиною зусилля, висловлюйте свою вдячність і позитивну оцінку виконаних нею робіт, інтерпретуйте те, що означають, на ваш погляд, ці конструктивні зміни. Наприклад: «Андрію, протягом усього тижня мені жодного разу не довелось нагадувати тобі про домашнє завдання. Це дійсно справило на мене величезне враження, це свідчить, що ти докладаєш чимало зусиль, щоби стати більш відповідальним».
Розвиток дитини
11.08.2015