Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Субота, 18.05.2024, 08:51 |
| Вітаю Вас Гість | RSS |
Персональний сайт вчителя початкових класів
Борщівського НВК "Загальноосвітній заклад І-ІІІ ст. №3 гімназія ім. Р. Андріяшика"
Фурман Анни Романівни |
| Головна | Реєстрація | Вхід |
Каталог статей
Організація адаптаційного періоду навчання дітей у першому класі
У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01)
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
• краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
• здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров’язберігаючих технологій навчально-виховного процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.
Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.
Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику, доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети “Основи здоров'я”, “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на четвертих уроках.
Середу або четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.
З метою уникнення перевантаження впродовж вересня - жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати інші форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків - імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, ці 8 тижнів по 1 уроку щоденно (40 годин навчального навантаження) можна спланувати, гнучко використовуючи при цьому розклад уроків: 24 уроки фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками 5-6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета “Основи здоров’я”, 2-3 екскурсії з предмета “Я і Україна”, 4-5 уроків-ігор та уроків-екскурсій з математики, 2-3 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового навчання, 3-4 уроки-театралізації з музики.
У класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.
В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 год., по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, по можливості, проводяться на свіжому повітрі.
Уроки з основ здоров’я рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.
Початковий період адаптації на уроках математики співпадає з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять числа, величини, дій з числами та ін. (дочисловий період). Робота з ознайомлення дітей з числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.
Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.
Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатись, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку просторових уявлень у першокласників корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо.
Вивчення окремих тем з математики у цей період може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.
Адаптаційний період співпадає зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей з навколишнім світом. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, у тому числі соціального оточення дитини.
Доцільно екскурсії і тематичні прогулянки цілеспрямовано проводити у системі уроків ознайомлення дітей з навколишнім світом.
У період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль.
Художні заняття у цей період можуть мати різні форми: прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збору природних матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва.
Частину уроків трудового навчання пропонується проводити у формі екскурсій та ігор
Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика тощо.
Учитель повинен весь час стимулювати учнів у дотриманні правильної статури під час виконання письмових робіт за партою.
Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу
Навчальні досягнення учнів 1-го класу оцінюються вербально.
Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.
Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.
Важливе завдання виховання першокласників – цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяти ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки.
Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише самооцінку, а й взаємооцінку, колективну оцінку.
Вміло користуючись у роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримання в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.
У класному журналі та в зошитах оцінки в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінюванні навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема пам’ять, увага, сприймання тощо.
|
| Категорія: Увага! Першокласник! | Додав: Anna (17.05.2012)
|
| Переглядів: 779
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
